У інтерв’ю виданню NV, опублікованому 24 вересня 2026 року, радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов (позивний «Флеш») окреслив головно, каскад наслідків для програми перехоплювачів реактивних «Шахедів». Головно, зміна, яку він підтвердив: Україна поки не може замовити виробництво тисяч перехоплювачів через потребу фінального бойового тестування.
Що підтвердив Бескрестнов
Ще взимку на нараді, скликаній тодішнім міністром оборони Михайлом Федоровим, зібралися вісім компаній-виробників перехоплювачів. Усі заявили, що їхні рішення готові, літають і протестовані, проте виробників не контролювали щотижня і не вимагали демонстрації напрацювань.
На момент наради реактивних «Шахедів» було ще мало, тому перевірити перехоплювачі в бойових умовах було неможливо. Під час подальших випробувань з’ясувалося, що створити апарат, який просто швидко літає, недостатньо.
Перелік наслідків і нових вимог
- «Герань-3» літає зі швидкістю 320 км/год, «Герань-4» — близько 450−500 км/год, і реактивні дрони проходять маршрут на різній швидкості без єдиної крейсерської.
- Росіяни аналізують роботу українських РЕБ і ППО та коригують швидкість дронів, а реактивні «Шахеди» виявилися маневренішими за звичайні.
- Перехоплювач має бути швидшим за дрон, підніматися на ті самі висоти, мати запас пального, канал керування, а також автоматичне захоплення цілі машинним зором і донаведення.
Бескрестнов зазначив, що головна складність для виробників — не в двигунах, які можна придбати за кордоном, а в решті конструкції. За його словами, після появи справді надійного зразка проблем із масштабуванням не буде: будь-який виробник здатен наростити випуск за наявності фінансів і комплектуючих.