Перехід Естонії до стратегії «активної оборони» — це не внутрішній військовий експеримент, а сигнал для всього східного флангу НАТО та для України, яка вже понад три роки стримує російську агресію. За даними Financial Times, Естонія передислоковує Першу бригаду з Тапи до Йихві, менш ніж за 50 км від російського кордону, і будує нову базу на 1 000 військових у прикордонній Нарві. У травні термін «активна оборона» офіційно з’явився в Концепції національної безпеки країни.
Що змінюється на східному фланзі
За останній рік Естонія підписала контракти на дев’ять американських HIMARS із ракетами M57 дальністю до 300 км і дев’ять південнокорейських Chunmoo з аналогічними характеристиками. Озброєння такої дальності здатне вражати цілі на відстані до Санкт-Петербурга, розташованого за 260 км. Країна також збільшила оборонний бюджет на 42%, маючи 230 тисяч підготовлених резервістів і лише 4 200 військових у постійних силах. Власних військово-повітряних сил Естонія не має, що робить ракетні комплекси ключовим інструментом стримування.
Чому це важливо для України
У липні більша частина американського контингенту залишила Естонію в межах перегляду військової присутності США в Європі. Балтійські союзники оцінюють наступні 1–4 роки як критичний період, а Кремль раніше погрожував Естонії ядерним ударом у разі розміщення ядерної зброї НАТО. Зміцнення найменшого члена Альянсу безпосередньо на російському кордоні посилює колективну безпеку, від якої залежить і тиск на агресора в Україні.